19.02.20 16:43
Роковини розстрілів на Майдані: у Києві - хода пам'яті та панахида
У Києві 18 лютого відбулася Хода пам'яті на честь Героїв Небесної Сотні. Люди пройшли від Михайлівського монастиря, де знаходили прихисток учасники Революції гідності, до вул. Інститутської.
Участь у ході пам'яті взяли близько 300 осіб.
Серед учасників були, зокрема, родини Небесної Сотні, представники Національного музею Революції Гідності, та учасники Революції Гідності.
У руках люди тримали плакат з написом "Пам’ятаймо! Небесна сотня! Герої не вмирають!", квіти, лампадки та державний стяг. Вигукували "Слава Україні!" та "Герої не вмирають!".
Учасники ходи виконали державний гімн і пройшли від Михайлівської площі до вулиці Інститутської на алею Героїв Небесної Сотні. Акцію завершили покладанням квітів і запаленням лампадок.
Для проведення заходу правоохоронці перекривали вулицю Трьохсвятительську, частину дороги на Європейській площі та частину вулиці Михайла Грушевського і Інститутської.
За порядком на заході стежили близько 50 правоохоронців, ходу також супроводжували працівники загонів швидкого реагування Червоного Хреста України.
До початку ходи у Михайлівському соборі пройшла панахида за загиблими Героями Небесної Сотні.
Як зазначили організатори пам'ятної ходи, у 2013–2014 роках Михайлівський собор став "прихистком мітингарів, а в найгарячіші дні Революції Гідності перетворився на польовий госпіталь, і нині є знаковим місцем національного супротиву".
Панахида і хода – традиційні заходи, які організовують рідні Героїв Небесної Сотні та учасники Революції Гідності у співпраці з іншими організаціями.
Нагадаємо, у період 18-20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули близько ста осіб, кілька десятків зникли безвісти, більше тисячі дістали поранення, а сотні – були заарештовані та піддані тортурам.
Для припинення свавілля державних органів зранку 18 лютого 2014 року протестувальники організували ходу до Верховної Ради України, яка отримала назву "Мирний наступ". Громадяни вимагали від влади рішень для виходу з кризи і врегулювання ситуації в країні, насамперед обмеження повноважень президента України шляхом внесення змін до Конституції України. Працівники міліції, діючи за вказівками керівництва правоохоронного органу, спільно з "тітушками", грубо порушуючи чинне законодавство, застосовували надмірне насильство і використали вогнепальні набої та зброю, вчинивши жорстокий силовий розгін ходи.
Як наслідок, 18 лютого на вулицях Інститутській та Грушевського, Кріпосному провулку та в Маріїнському парку загинуло 23 людини, а 509 отримали тілесні ушкодження, з них 37 – тяжкі, 85 – середньої тяжкості.
У вересні 2014 року, вже після повалення злочинного режиму, Україна відкрила кримінальне провадження щодо розслідування злочинів на Майдані. Проте, притягнення до відповідальності ймовірних організаторів та виконавців розгону Майдану – справа надзвичайно складна, адже значна частина з них утекла за кордон, зокрема до Росії.
20 лютого 2019 року Генпрокуратура заявила, що фактично завершила розслідування розстрілу активістів у Києві. Комісія експертів на підставі 988 томів слідства дійшла висновку, що загибель та поранення учасників Євромайдану прямо пов'язані з рішеннями і діями експрезидента Віктора Януковича, ексголови СБУ Олександра Якименка та його підлеглих.
Однак, від 20 листопада 2019 року Генеральна прокуратура внаслідок реформи втратила повноваження розслідувати ці кримінальні провадження і почала передавати справи до ДБР. Бюро має отримати 50 справ Майдану, ще близько 40 справ Офіс генпрокурора передасть Національному антикорупційному бюро.
Джерело: УКРІНФОРМ ... РазвернутьСвернуть
19.02.20 15:56
🔸Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України з метою сприяння процесу реінтеграції громадян України, що мешкають на тимчасово окупованих територіях в єдиний конституційний простір України, запрошує представників громадських організацій долучитися до створення робочої групи для аналізу доступу до освіти дітей з тимчасово окупованих територій.
✅Для участі в функціонуванні робочої групи просимо до 21.02.2020 року надати кандидатуру до її складу (ПІБ, контактний номер телефону, e-mail), перелік проблемних питань та можливі шляхи їх вирішення на e-mail: osvita.dity.tot@gmail.com
За додатковою інформацією звертайтесь: ☎️(044) 536 92 56 ... РазвернутьСвернуть
18.02.20 14:15
Тепер внутрішньо переміщені особи можуть отримати юридичну допомогу онлайн.
Громадські організації Stabilization Support Services Право на захист Beetroot Academy за фінансової підтримки British Embassy Kyiv створили юридичний порадник для переселенців.
Це чат-бот, де внутрішньо переміщені особи можуть отримати юридичну допомогу 24/7.
За допомогою юридичного порадника можна отримати допомогу з таких питань:
📍 призначення пенсії;
📍 електронний портал Пенсійного фонду України;
📍 державна допомога (при народженні дитини, одиноким матерям, малозабезпеченим та багатодітним родинам);
📍 відновлення документів (трудової книжки, довідки переселенця, техпаспорта, водійського посвідчення, документів про освіту тощо);
📍 нові житлові програми (іпотека 3%, субвенція для ВПО-АТО);
📍 працевлаштування;
📍 статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
📍 про КПВВ та пропуск;
📍 виборчі права переселенців;
📍 питання, пов’язані з інвалідністю та АТО
📍 тощо.
Детальніше:https://www.facebook.com/IDP.legal.aid/ ... РазвернутьСвернуть
18.02.20 13:05
Вирішувати проблему з місцями компактного проживання #ВПО потрібно враховуючи кожну окрему ситуацію з урахуванням індивідуальних потреб сімей – про це розповів заступник Міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Ruslan Kalinin.
За його словами вже за кілька місяців Мінветеранів планує проводити анкетування мешканців МКП для того, щоб зрозуміти: кількість переселенців, в яких умовах вони проживають та в якому стані знаходяться місця компактного проживання. Разом з тим, не припиняється робота щодо пошуків шляхів вирішення проблеми.
«Ми працюємо з міськими адміністраціями в тому, щоб брати об’єкти, ремонтувати їх у тому числі і за кошти місцевих бюджетів і розселяти людей, які мають недостатньо належні умови проживання та ті, які мають належні умови проживання, однак існує ризик їх виселення. Ці питання вкрай важливі, і потребують негайного вирішення», ‒ наголосив Руслан Калінін. ... РазвернутьСвернуть
